Коли світ на півдні почав пахнути гарячим залізом і чужою мовою, у Радогоста не лишилося вибору. Він повів свій рід у Горгани - туди, де каміння дихає, а гори мають похмурих господарів. Кровна угода зі Скальником дала їм останній притулок, але зробила вартівниками скель. Минуло двісті п'ятдесят літ. Нащадки Радогоста вважають стару клятву лише легендою, доки зі сходу не накочується аварська орда, а з лісу не приходить холод, від якого німіє серце. Разом із таємничою чужинкою та її скринею в городище повертається стародавній борг. Ціна вже визначена, і Горгани не звикли чекати. Коли залізо зустрінеться з мороком Морани, роду Добромисла доведеться дізнатися: чи можна розірвати угоду, скріплену живою кров'ю на німому граніті?